Камiнь з планети Тау (на украинском языке)

Володимир Владко

Камiнь з планети Тау

Цей непоказний круглий камiнь завбiльшки з кулак дорослої людини i досi лежить у сейфi мого друга Андрiя Дашевського з кiбернетичного iнституту Академiї наук. Вiн нагадував роз'їдений якимись вiзерунками булижник, тiльки занадто вже круглий. I незрiвнянно важчий вiд будь-якого булижника - наче залiзний чи свинцевий.

Андрiй взагалi й не збирався показувати менi цього каменя. Я зайшов до нього, щоб поговорити про нову електронну обчислювальну машину, з якою вiн працював уже досить давно.

Ми поговорили з Андрiєм про цю машину. Вiй охоче розповiв менi про її надзвичайнi властивостi, спробував пояснити її роботу популярною лекцiєю про "вузли" i "елементи". Втiм, я швидко заплутався в тих поясненнях i тiльки безпорадно клiпав очима. Андрiй помiтив, посмiхнувся i безнадiйно махнув рукою. Ми закурили.

- Слуха, Андрiю, - сказав я, - а чи мiг би ти з твоєю машиною зробити щось таке, що, як кажуть, не мало б прецеденту? Ну, наприклад, розплутати якусь загадку. Не математичну, а зовсiм iншу, приступну нормальнiй людинi?

Андрiй задумливо поглянув на мене:

- Власне, кожну загадку можна розглядати з математичного боку. А як саме - це залежить вiд багатьох причин...

Зацiкавлений, я дивився, як Андрiй пiдвiвся, пiдiйшов до сейфа, вiдкрив його важким ключем i вийняв звiдти якусь рiч. Потiм вiн наблизився до мене i поклав цю рiч на стiл:

- Поглянь, що це таке.

Це був той камiнь, що про нього я вже говорив. Я роздивився його, поважив у руцi (ого, нiвроку собi!), звернув увагу на те, що поверхня каменя наче подовбана якимсь гострим знаряддям.

- Надто воно важке... наче з золота чи свинцю... - сказав я.

Андрiй посмiхнувся.

- Так, мiж iншим, думали й тi, що знайшли цю штуку. Бач, навiть поколупали її... Де знайшли? На Закарпаттi будують невелику гiдростанцiю. На рiчцi Джулянцi. I для бетонування греблi вживають валуни, що їх ця гiрська рiчка викидає на береги. Серед валунiв був i цей. Робiтники здивувалися: надто вiн важкий. Хтось спробував навiть розколупувати його: чи не золотий вiн, бува? Ну, ясно, нiякого золота у валунi не було. Саме залiзо. Але чому валун з гiрських схилiв був залiзний: адже нiколи там не було нiяких руд. Хтось висловив здогад: а може, це метеорит?.. Ну, коротше кажучи, через це й надiслали його сюди, до Академiї наук. Виявилося, що це й справдi наче метеорит. Але, вивчаючи цю цiкаву знахiдку, мiй приятель, астроном Глушко, помiтив дуже своєрiдну i загадкову рiч. Уяви собi, метеорит виявився вкритим тонесенькими рядками незрозумiлих значкiв!

Я негайно схопився за камiнь, але Андрiй стримав мене:

- Нi, й не пробуй шукати, - сказав вiн. - Неозброєним оком ти нiчого не побачиш. Так от, раптом - значки на метеоритi! Коротше кажучи, цей камiнь потрапив до мене. I я вирiшив розв'язати цю загадку за допомогою моєї удосконаленої машини... До речi, скажи менi: чому, на твою думку, нiхто з розумних жителiв iнших планет не цiкавиться нашою Землею?

Запитання це було таке несподiване, що я трохи розгубився.

- Ну, може, i цiкавляться... адже були рiзнi гiпотези про те, що на Землю свого часу, дуже давно, прилiтали якiсь космiчнi гостi, чи що...

- А, що там, - нетерпляче махнув рукою Андрiй. - Все це менi вiдомо! Гiпотез таких безлiч, тiльки вони дуже наївнi. Фактiв, розумiєш, фактiв немає! Подивися тiльки: людство розпочало нову космiчну еру. А нашим життям на Землi - нiхто не цiкавиться! Чому нiхто не надсилає до нас мiжпланетних експедицiй, не запускає в наш бiк хоч би якоїсь скромної мiжпланетної автоматичної станцiї? Чому нiяка з позаземельних цивiлiзацiй не спробує навiть порозумiтися з нами за допомогою радiо?

- Ну, вже й цивiлiзацiя!

- А як же ти вважаєш? - обурився Андрiй. - Таких цивiлiзацiй має бути дуже багато. I лишити на Землi слiди позаземельнi гостi мусили б ясно i виразно, - в усякому разi, не так, як про це кажуть туманнi гiпотези... Та хiба ж це по сутi гiпотези? Мовляв, космiчнi прихiдцi за бiблiйських часiв влаштували атомний гриб над Содомом i Гоморрою... Або гiгантськi кам'янi плити Баалбеку, якi немовби були фундаментом космодрому космiчних гостей... Чи наскельнi малюнки в Сахарi, серед яких нiбито можна знайти зображенню космiчних гостей у скафандрах... Але ж в усьому цьому немає анi трохи фактiв, анi трохи справжнiх доказiв, якi переконливо довели б, що на Землю колись прибула експедицiя розумних iстот з iнших планет... Все це так, балаканина для легковiрних людей!

- А може, на iнших планетах просто не було таких розумних iстот, якi могли б вiдрядити експедицiю на Землю?