Unknown
Описание
Ярослав Галан, відомий український письменник, публіцист та критик, залишив значний слід у літературі. Цей том, що містить памфлети та фелетони, дає уявлення про його стиль та погляди. Збірник охоплює період з 1930 по 1941 рік, показуючи еволюцію його творчості та ставлення до суспільних подій. У ньому зібрані різноманітні твори, від аналізу сучасних проблем до сатиричних описів. Цей збірник є цінним джерелом для вивчення української літератури та історії.
ТВОРИ
У ЧОТИРЬОХ ТОМАХ «НАУКОВА ДУМКА»
ТОМ ДРУГИЙ
ПАМФЛЕТИ І ФЕЙЛЕТОНИ
КИЇВ -1977
У2
Г15
Редакційна колегія:
Упорядкування та примітки
Редактор тому
Редакція художньої літератури
70403—163 М221 (04)—77
116—77
© Видавництво «Наукова думка», 1977
КАЛЕНДАРНА БІГУНКА
У наші дні, в часах «моральної супремації» трьох апокаліптичних Дмитрів *, почався буйний розквіт своєрідної літератури. Галицький міщух — байдуже, з докторським титулом чи без — не має вже причин нарікати на культурний застій, його духовні потреби можуть бути заспокоєні. Про це з патріотичного хоч би тільки обов’язку подбала і синьо-жовта «Червона калина» *, і сестриця ж її рідна «Неділя» *, і «Народна справа», і емігрантський «Дніпро» *, непримиримий і — ну, одним словом, увесь сяк-так зорганізований світ і гордощі «Майбутнього нації». Золотий дощ барвистих календарів, що посипався з Руських вулиць на обездолену країну, є найкращим завдатком на те, що знаходимося напередодні могутнього розвитку духовного життя на західних землях (диви: «Листопад»*). І не пропадатимуть у нудьзі безнадійній довгі зимові вечори, не нидітиме у розпуці сила народна. І буде біля ліжка лампа, і буде у ліжечку міщух (байдуже, з докторським титулом чи без), і буде в міщуха у рученьці ну хоч би: «Календар-альманах «Червоної калини» на рік божий 1930».
В старі добрі часи, коли один з Дмитрів полагоджував ще «кавалки», другий учився, а третій щойно відазіат- щувався, коли 22 січня було ще 18 серпня, коли за дванадцять годин можна було без перепон бути у серці батьківщини, виходив собі рік в рік, на всіх сливе австрійських мовах, вельми інтересний календар «Приятель жовніра». На його барвистій обгортці пишався з чорно-жовтим прапором у руці зупак-цугсфюрер-переможець *. Під його блискучим чоботищем лежав зліквідований ворог, і від могутньої постаті блакитного переможця аж пашіла енергетика і волюнтаризм, а з уст розентузіазмованого громадянина аж рвалося: «Боже, буди...». А унутрі, у ка-