Таємниця забутої справи
Описание
У цій книзі українського радянського письменника Владимира Кашина розкриваються складні кримінальні справи, що розгортаються навколо сміливих та мужніх міліціонерів. Дивовижні людські долі та захопливий сюжет захоплюють читача. Твори про справедливість та законність у соціалістичному суспільстві. Письменник майстерно описує напружені роздуми головного героя, підполковника Коваля, який розслідує складну справу, та його пошуки істини в умовах міської метушні. Книга показує важливість справедливості та пошуку істини.
Підполковник міліції Коваль ступив на високу платформу приміського вокзалу і одразу ж потрапив до вируючого людського потоку. Потім поквапливо вибрався з натовпу і зупинився на краю платформи. Уважно роздивився довкола.
Над коліями низько стояло сонце — кругле й червоне, мов велетенське око світлофора. Та електропоїзди не зважали на цю застережливу червоність, стрімко неслися удаль і, спритно виплутуючись з лискучого мережива рейок, зникали за поворотом.
Людський потік потроху рідшав. Коваль ковзав поглядом по обличчях, постатях, по портфелях, сумочках, пакунках, не напружуючи особливо уваги: здавалося, нічого не помічав, не фіксував у пам'яті.
Він любив такі начебто безцільні розгляди, коли очі бачать одне, а голова зайнята іншим. Знав, що все помічене відіб'ється в свідомості, накладеться на його роздуми, неначе сховається в комору пам'яті, і колись, у найпотрібнішу мить, вирине для того, щоб допомогти розв'язати якесь складне завдання.
Власне, й поїздка у Лісову була нібито безцільною — на місці злочину він уже побував з лейтенантом Андрійком, і вдруге їхати не було невідкладної потреби. Але сьогодні раптом, несподівано навіть для себе, підвівся з-за столу, сховав у сейф папери, замкнув кабінет і вирушив на вокзал. Сидячи в електричці і теж нібито безцільно розглядаючись, підкорявся приємному погойдуванню вагона і плину своїх думок. Він давав можливість думкам самим наштовхнутися на відповідь, якої не міг знайти. Оцей спосіб шукання відповіді на складні запитання у вирі життя, коли він жив ніби між двома електричними полюсами, одним з яких ставали його напружені роздуми, а другим — навколишній світ, давав найкращі результати. Часом між цими полюсами проскакувала іскра, і спалах її осявав сховані таємниці людських вчинків…
Для Дмитра Івановича Коваля така діяльність думки була і працею, і насолодою, і потребою життя. Підполковник часто повторював про себе відомі слова з щоденника Дарвіна: «Я виявив, правда, несвідомо, що задоволення від спостереження і діяльності думки незрівнянно вище від того, яке дає будь-яке технічне вміння чи спорт…»
Коли платформа спорожніла, Коваль спустився по сходинках і вийшов на привокзальний майдан Надходила та метушлива година вечірнього «піку», коли на приміському вокзалі люди роїлися, мов бджоли біля вулика.
Та навіть хто поспішав, зупинявся біля високої вітрини коло вокзалу, мигцем оглядав її і біг далі. А хто часу мав більше, подовгу перечитував об'яви з фотографіями.
«Міліція розшукує…» — написано вгорі через усю дошку великими літерами. Підполковник Коваль теж зупинився тут. У своєму улюбленому сірому клітчастому костюмі скидався на статечного службовця, посивілого за стосами паперів, на вченого, лікаря, тільки не на працівника карного розшуку. Не притягуючи до себе уваги, удав, що, як і всі, зацікавився зверненням міського Управління внутрішніх справ.
«Міліція розшукує…» Оголошення на цій дошці закликали громадян, які бачили у день трагедії жертву або злочинця або знають, де переховується злодій чи проживає аліментник, повідомити про це міліцію.
«Міліція розшукує…»
Коваль не читав тексту оголошень, схвалених або й написаних ним самим, а вдивлявся в фото Андрія Гущака, знятого на картку за два тижні до загибелі на станції Лісовій Маленьке паспортне фото було збільшене — тож Ковалю здавалося, що очі старого реемігранта надто широко й відкрито дивляться на світ, мовби хочуть щось повідати.
О, Коваль багато віддав би. щоб дізнатися, що саме хотів розповісти перед смертю старий Гущак і чому його вбили! А може, це все ж таки одна з трагедій на залізниці, яка сталася через необережність чи кволість старої людини?..
Хотілося запитати — про що ти думав, чоловіче, сидячи перед фотоапаратом, що хвилювало тебе в останні дні життя, коли повернувся на забуту тобою батьківщину, що привело тебе у Лісову, кого шукав там і хто знайшов тебе, щоб позбавити життя…
Запитання повільно тасувалися в голові підполковника, залишаючись без відповіді, а він пильно вглядався в фото старого Гущака (немов і справді в глибині душі сподівався, що той якось відгукнеться), хоч розглядав це фото не вперше — воно лежало під склом на його письмовому столі і весь час маячило перед очима…
Та старий Гущак не збирався полегшити йому роботу.
Коваль зітхнув. Знову дуже заплутана справа. І головне — немає за що зачепитися. Він одразу це зрозумів, як тільки комісар поставив завдання «Маєте якісь сумніви, Дмитре Івановичу?» — запитав начальник управління, помітивши, як по обличчю підполковника пробігла тінь.
Коваль похитав головою. Хіба комісар сам не розуміє, як недоречно було б йому, Ковалю, після історії з помилковим звинуваченням художника Сосновського пошитися в дурні. Хотів гірко скаламбурити, мовляв, у цій справі немає абсолютно нічого, навіть сумнівів, — але стримався.
Похожие книги
Аккорды кукол
«Аккорды кукол» – захватывающий детективный роман Александра Трапезников, погружающий читателя в мир тайн и опасностей. В центре сюжета – загадочный мальчик, проживающий в новом доме, и его странное поведение. Владислав Сергеевич, его жена Карина и их дочь Галя сталкиваются с непонятным поведением ребенка, который заставляет их задуматься о безопасности и скрытых угрозах. Напряженный сюжет, наполненный неожиданными поворотами, интригой и тревожным предчувствием, заставляет читателя следить за развитием событий до самого финала. Это история о скрытых мотивах, подозрениях и борьбе за правду, в которой каждый персонаж играет свою роль в запутанной игре.
Одиночка: Одиночка. Горные тропы. Школа пластунов
В новом теле, в другом времени, на Кавказе, во время русско-турецкой войны. Матвей, бывший родовой казак, оказывается втянутым в водоворот событий: осада крепости, стычки с горцами, противостояние контрразведке. Он пытается скрыться от внимания власть имущих, но неизбежно оказывается в гуще заговоров и опасностей. Каждый день приносит новые приключения, враги и кровавые схватки. Выживание в этом жестоком мире становится главной задачей для героя. Он сталкивается с трудностями, но не опускает руки, сохраняя свой характер и привычку бороться до конца.
И один в тайге воин
В таежной глуши разворачивается история смелого старателя, который, казалось, обрёл всё, о чём может мечтать обычный человек. Но война, которую он ждал, внесла свои коррективы в его жизнь, принося новые проблемы. Он сталкивается с трудностями, предательством и опасностями в борьбе за выживание в суровых условиях. В этом приключенческом романе, сочетающем элементы детектива, боевика и попаданцев, читатель погружается в мир, где каждый день – борьба за выживание, а каждый враг – угроза. Встречаются новые люди, возникают сложные ситуации, которые герой должен преодолеть. Он должен не только выжить, но и защитить свою семью и близких. Книга полна динамичных событий и захватывающих поворотов сюжета.
Одиночка. Честь и кровь: Жизнь сильнее смерти. Честь и кровь. Кровавая вира
Елисей, опытный агент спецслужб, вновь оказывается втянутым в опасную игру. На этот раз его преследуют государственные разведки, стремящиеся устранить его. В ситуации, когда его решают убрать, Елисей объявляет кровную месть. Он готов на все, чтобы отомстить за себя и своих близких. Его путь к справедливости полон опасностей и противостояний. В этом напряженном противостоянии Елисей сталкивается с коварными врагами, используя свои навыки и знания, чтобы раскрыть правду и добиться справедливости. Книга полна динамичных действий, интриг и поворотов сюжета.